рекомбінація

рекомбінація
-ї, ж.
1) фіз. Взаємодія протилежно заряджених частинок, внаслідок якої утворюються електрично нейтральні частинки (молекули, атоми).
2) Розміщення складових частин чого-небудь у новому порядку.
3) біол. У генетиці – перерозподіл генетичного матеріалу батьків у потомстві.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "рекомбінація" в других словарях:

  • рекомбінаційний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • рекомбінація — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • рекомбінаційний — а, е. Стос. до рекомбінації …   Український тлумачний словник

  • рекомбінувати — у/ю, у/єш, недок. Здійснювати рекомбінацію …   Український тлумачний словник

  • рекон — а, ч., біол. Одиниця рекомбінації генів, що є найменшим, здатним до рекомбінації, структурним елементом гена …   Український тлумачний словник

  • флуоресценція — флуоресце/нція або флюоресце/нція, род. флуоресце/нції (англ. fluorescence) короткотривала (від пікосекунд мілісекунд) люмінесценція. Виникає внаслідок: опромінення речовини світлом, йонізуючим промінням, проходження крізь неї електричного струму …   Фізико-технічний словник-мінімум


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»